Є така теорія мертвого інтернету. Мовляв, усе накруги це боти.

Єдині в кого я хоч трохи вірю, це люди які були тут більше двадцяти років. Бо в інших вірити тяжко.
Але це ще йде й на друге коло, дехто з людей, що давно в інтернеті вірить, що насправді читає справжніх людей і робить з цього глибокий аналіз. Але якщо комусь вигідно перекручувати все і є гроші на ботів, то доволі можливо, що й інформація доходить дуже перекручена.
Втім є ще брехуни, я й сам іноді не можу сказати не знаю і вигадую щось. А брехунам ще легше - тільки вигадують щось. А якщо нагадують щось в корисному напрямку,то ховайся.

Вчора дізнався, що до сих пір росіянці та дкякі дурники форсять вкиди про те, що освіта українською обмежує права чиїсь. А ось подумати далі в них мізки не дозволяють.
Ось в минулому переїде родина в інше місто і що? Дитині треба вивчати всю термінологію іншою мовою?
Хоча звісно імперцям здається, що усім плтрібно знати мертву мову імперії. Та тільки російська не доросла до латини чи давньогрецької.

В дитинстві та юності мені подобався вірш якось російського поета, що починався "Мысль изреченная есть ложь".

І якось так і здавалось. І що треба тримати все в собі.

А ось тільки-но прослухав подкаст "Мінкульт привіт". І там Антоніо Лукіч каже, що несказаної думки не існує.

Треба точити слова, треба дискутувати, щоб знайти себе і свою мову, щоб сказати свої думки якомога ближче до того, як відчувається думка.

В юності приємно вважати, що тебе просто не розуміють, а насправді ти он який. Насправді, цей шлях в нікуди. Якісь одиниці витратять свою енергію, щоб зрозуміти твоє невербальне. Але більшість проігнорують, бо не будуть знати. Щоб вийти на розуміння, треба постійно розмовляти і поширювати своє коло, збільшувати свої сили в описах.
І тут мабуть якось пов'язано з Сапіро-Уорфом. Але це вже на наступний раз.